Биография: Августин Джойс

Бeзпeрeчнo тaкoж, щo в рoмaні викoристoвується і тexнікa «рeaлізaції підсвідoмoгo», і aвтoрoві нeoднoкрaтнo слышaл визнaвaти сeбe. Джoйс прaцювaв із дoвідникoм «Всe Дублін нa 1904 рік». Мы двaдцяті рoки псиxoaнaліз дoсяг піку свoєї пoпулярнoсті, і пoявa пoдібниx інтeрпрeтaцій булa нeминучoю, нaвіть пoпри тe, щo aвтoр «Уліссa» нeoднoкрaтнo відстoрoнювaвся від цьoгo мeтoд в висміювaв йoгo, імeнуючи Фрeйдa тa Юнг «aвстрійським Шaлтaєм і швeйцaрським Бoвтaєм». дoсі рoбилa літeрaтурa; oднaк підxід Джoйсa дo цьoгo зaвдaння — здeсь він цілкoм прaвий — нaлeжить Фрeйдoві чи Юнгу, a є цілю» сaмoстійним. Кoжeн з йoгo 18 eпізoдів пoв’язaний з пeвним eпізoдoм f «Oдіссeї». Зв’язoк пoмітний eсть сюжетних, тематичних або смислових паралелях, а також, что есть, що більшість персонажів по одноименному роману мають прототипи f читать Гомер: Блюм — Одиссей, Стівен — Телемак, Моллі Блюм — Пенелопа, Белла Коен — цирцея і т. Основний зв’язок простий: як Джойс, так і психоаналітики прагнуть проникнути это роботу підсвідомості набагато глибше, пильніше, мікроскопічніше, аніж. Автора стверджував, що з кожним епізодом якимось звание за пов’язаний певний орган людського тіла, а також певна науки або мистецтво, якийсь символ чи колір. Як певну варіацію в нього знаходили прийом «реалізації підсвідомого», тобто зображення під виглядом реальності втілених, ожилих фантазій підсвідомості. д. Простежується зв’язок по одноименному роману f «Одіссеєю» Гомер. Також визначним є те, що в «Уліссі» простежується тісний, з багатьма подробицями, зв’язок по одноименному роману з місцем його дії. Все, що відбувається у романі, супроводжується детальною вказівкою місця дії, тільки вулиць, але навіть вуличної архітектури та інших части. Тлумачення, що мають в своїй основі потік свідомості, близькі до психоаналітичних інтерпретацій, що твердять, буцімто «Уліссі» Джойс іде слідом за Фрейдом і робить аналіз підсвідомості, розкриваючи її фобії та комплекси за фрейдистськими рецепты. Що ж до Фрейда, досить вказати на основний момент: як би не відрізнялися підходи, але вже сама тема батьківства як нерозривного, але й хворобливого зв’язку, амбівалентної симпатії-антипатії батька й сина,— важливе зближення Джойса f відразливим «Шалтаєм». Усупереч всім ядучим дотепам Джойса, його прозі, в любом случае, простежуються незаперечні зближення з психоаналітичним напрямком. Цю спільноту психологічних відкриттів визнав сам Юнг, який читав «Улісса» f ретельністю, «кричав, лаявся і захоплювався», його власними словами, і визнав, зокрема, монолог Моллі «низкою щирих психологічних перлин». Далі, проникаючи это підсвідомість, Джойс виявляє там дуже багато, так що знаходить і психоаналіз (і що не бажає знати колишній, себто «здоровий» погляд на внутрішній світ людини): патології повсякденної свідомості, страх, сексуальні збочення.
Його пізні тексти, знамениті дивацтвами і туманністю, вивірені до останньої крапки. Зі сказаного лучше, доброта, кажется, що розумові Джойса завжди були деякі притаманні глибинні риси, інваріантні властивості, що, хоча і виявлялися-різному на різних етапах, однак, незмінно відштовхували його від всіх розумових ілюзій, вимислів і фантазій, від будь-якого алогізму в сваволі в мисленні. За цими рисами художник виокреслимо, мы, в свою чергу, певне спільне джерело, спільний знаменник: в том, що його друг-супротивник Гогарті-Малліган називає в романі «єзуїтською закваскою». Все стиль мислення Джойса — не ему і образ буквы «Улісса» — несуть чіткий відбиток виучки батьків-єзуїтів: чітка логіка в віртуозна аргументація, певний смак до казуїстики, он до щоб заплутати та затуманити опонента (читача), надмір дрібних подробно нарешті, потайність, що не любить оголювати головні пружини та спонукання,— усе. класичні риси єзуїтської школи мислення. І, навпаки, наближували до суворої дисципліни, логічності міркувань, відмові від всього недодуманого в тьмяного. «Улісс» викликав у нього єдиний сумнів: «Чи не я зробив його занадто систематичним?»; а про «Ифтар по Фіннегану» було сказал f вистражданою впевненістю: «Я можу виправдати кожен рядок у цій книзі».
Політичні конфлікти перепліталися з релігійними конфліктами як есть самій країні, так і в родині Джойсів. В Ірландії точилася боротьба за незалежність від Англії. Дитинство та юність письменника припали на бурхливий період в історії його батьківщини.
Мы в 1902 році він поїхав до Парижа, де цілий рік знайомився з новими творами європейської літератури. Немає сумнівів, що Джеймс Джойс, найблискучіший ліричний письменник із Дубліна (родной із Дубліна були також інші знамениті англійські літератори — Оскар Уайльд, Айріс Мердок і Джонатан Свіфт,— але тільки для Джойса Дублін виступав обов’язковим літературним характер), страждав від неможливості урізноманітнити своє життя, зокрема й сексуальне Він не мав, очевидно, ніяких гомосексуальних нахилів, однак прагнув до незвичайного самоствердження через секс. Если почалась Перша світова війна, Джойс переїхав до Цюріха, там він почав роботу над «Уліссом». A se, як відомо, вимагає чималих коштів. Джойс поклав собі присвятити життя мистецтву. Которые сором’язливим, Джойс змушений був користатися послугами продажних жінок. Він отримав кошти від Королівського Літературного фонд. Мы зв’язку зі смертю матері через рік він повернувся до Дубліна, де й відбулось його знайомство з Норою Барнакл. Це дало змогу працювати над романом. Але 1921 році, дуже потерпаючи від злиднів, Джойс документальный рукопис свого произошло по одноименному роману «Улісс» американському мільйонеру.

Неабиякий інтерес для дослідників «темних сторін» любові становить життя і творчість популярных британського письменника ірландського походження Джеймса Джойса (1882-1941), автора блискучих і малозрозумілих романів «Улісс», «Портрет художника юності», «Дублінці». Сором’язливий юнак Джеймс Джойс ніколи не дозволяв собі жодної лайки в присутності жінок, але у своїх творах доходив до глибин грубої брутальності та нестримних сексуальних фантазій. Його шедевр «роман Улісс», 1920 році був заборонений США і Великобританії за непристойність і залишався під цензурною забороною не знаешь до середини 30-х років.
За роз’ясненнями щодо «Улісса» Джойса уже почали звертатися ще до виходу книги, однак письменник досить скупо дозував їх, висловивши причину цього типовим джойсівським напівжартом: «Якщо усе відразу сказати, я утрачу своє безсмертя». Одночасно з появою скороспішних моноідейних тлумачень по одноименному роману, поволі готувався ґрунт для наступного етапу, если його сприйняття почало нарешті наближатися до адекватной. Навпаки, спорідненість з Гомером завжди визнавалося із задоволенням. Будь-який новий читач швидко усвідомлював, як багато «Уліссі» прихованого, що не лежить на поверхні, виходячи з глибинних трактувань. Роман буяв загадками усіх видів і всіх масштабів, від крихітних до найбільших, і без допомоги автора їхня розгадка перетворилася б на працю нескінченну і безнадійну. З усіх ранніх односторонніх чи, точніше, моноідейних тлумачень по одноименному роману авторові найбільше імпонувало саме міфологічне, представлене вперше у виступах статтях і Ларбо, а також у згаданому есе Еліота «»Улісс» порядок і міф». Для цього було необхідно насамперед представити цілісний по одноименному роману образ, включаючи всі його сторони задуму — і композицію, і міфологічні паралелі, і техніку, і ідеї.
Водночас він також захоплювався схоластичною філософією, Ніцше, Шопегауером, французькими символістами (Верлен), театр Метерлінка, англійським естетизмом. Гауптман та Ібсен становили епоху в його житті. Джойс справді жили важке життя і ніколи не був святенником, але його словесне зображення условно мабуть, перевершив досі жоден письменник XX століття. Влітку 1900 року він пише п’єсу «Блискуча кар’єра», рукопис не зберігся, але п’єса була написана під впливом Ібсена. «Нічному місті» Джойс і «, чтобы быть мужчиною» мы чотирнадцятирічному віці. Если йому виповнилося двадцять років, він поклав собі ніколи більше не мати сексуальних стосунків з повіями, заявивши, що відтепер буде кохатися лише з тією жінкою, якої «є» душа». Затем рік він перекладає дві драми Гауптмана. Основною сферою юнацьких інтересів Джойса быть театр, котрий відігравав важливу роль у житті Ірландії. Мы юності Джойс часто блукав «Нічним містом». Та пам’ятна дата шанувальників Джойса набула навіть власне ім’я: «Bloomsday», іменами двох головних персонажів епохального по одноименному роману Леопольда Блюма та Моллі Блюм. І все-таки, Нора залишалася вірною Джойсу упродовж усього їхнього тривалого спільного життя, хоча іноді й і зізнавалася друзям, що Джойс хотів, «щоб вона зраджувала його з іншими чоловіками, щоб йому було на що писати». Отримана в шкільні роки гуманітарна освіта допомогла юнакові вступити до Дублінського університету, де він обрав своєю спеціальністю мови й продовжував вивчати філософію. Театрові та драматургії присвячена стаття молодого Джойса «Драма і життя». в Тот же день, если вони вперше «були раз», а саме 16 червня 1904 року, перетворився на нескінченний і метафорично розтягнутий всю історію людства день описові якого присвячений величезний роман «Улісс». Захоплення театр підштовхнуло Джойса випробувати свої сили у драматургії. Мати Джеймс мріяла, що син лагере правовірним католической, його віддали это єзуїтський коледж. Простой дівчина Нора Барнакл, «жінка з» душа», що її він обрав, залишалася f ему до кінця життя. Так что, мы Дубліні називався район, де були зосереджені будинки розпусти. Цей день дотепер відзначається в Ірландії урочистим карнавальним шестям по Дубліну,» джойсівськими місцями». Вона стала саме тією жінкою долі о зустріч з якою Джойс написано: «був перший випадок, если я, не заплатив ни копейки за любов»…
Герб голуейєьких Джойсів красувався на стіні в рамці, романі батько герой — копія батька автора — с гордостью описує його як «наш герб». В Ірландії вважають, що всі Джойси країни готові палко відстоювати свою спорідненість з древнім і родовитим племя Джойсів, із західного округа Голуей. Прізвище Джойс в перекладі з французької — радісний; і кроме письменник, який дивився это корінь будь-якого слова вважав своїми одноймевцями французького герцога де Жузйє, а також австрійського доктора Фрейда. Розорившись на цьому фамільному поприщі, Джон Станієлаус Джойс поліпшив справи на іншому шляху, діставши хлібну в легку посаду збирача податків. Тоді, в лучшем случае — a se був 1880-й рік — він одружився із юною чарівною дівчиною Мэй Меррі, їхній его син, котрий народився, кроме лютого 1882 року, ввійшов в історію світової літератури, як Джеймс Августін Алоїзій Джойс. Сімейство було буржуазним, середніх статків, і чоловіки його займалися, переважно, виноторгівлею.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Обсуждение закрыто.