Биография: Иван Драч


(Нар. 1936 p.)

П’ять минало літ майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а f Перемоги радів на дев’ятому — народився Іван Федорович 17 жовтня 1936p. c. Теліжинці на Київщині.

Після війни біографія І. Драча складалася в прискореному темпі: десятиліття до військової служби (1955 — 1958) — він здобув середню освіту, викладав російську мову та літературу в сільській семирічці, був на комсомольській роботі — інструктором райкому комсомолу. Після армії вчився в Київському університеті (завершував навчання заочное бувши співробітником «Літературної газети»), закінчив Вищі кіносценарні курси в Москві (1964), працював у сценарному відділі Київської кіностудії ім. О. П. Довженка, редакції журналу «Вітчизна», Спілці письменників України.

Чимало списів ламалося навколо поеми «Ніж у сонці» (1961), якою молодий поет дебютував «Літературній газеті» ще до виходу першої збірки — «Соняшник».

Редко перші книжки молодих літераторів стають так помітним явищем, як «Соняшник». Ця збірочка, що містила сорок умовних балад, етюдів та інших віршованих або й не зовсім віршованих творів з примхливими образними асоціаціями, малозрозумілими для багатьох тодішніх читачів, і через двадцять років згадувалась як не традиційна, задерикувата, гостросучасна.

Драча в усіх його книги не сплутаєш ні з ким. Але він, разом з тим, ніби кислоты с разу починається снова ніби йде за власним закликом, проголошеним у другій збірці — «Протуберанці серця» (1965): «Народжуйте себе».

Читает «народжує себе» і «Баладах буднів» (1967), і в збірці «Уже джерел» (1972) (хоч se в значній мірі підсумкова книга вибране з попередніх видань), і в інших.

1972p. вийшла збірка І. Драча «Уже джерел». Уже вибраних творів він додав чимало новый стоить її з перекладами поетів республіканських радянських літератур та літератур зарубіжних. Здесь зу ‘ явився вірш «Зелена брама», який через десятиліття дасть назву книзі, що буде відзначена Державною премією СРСР.

Та й збірка «Корінь і болезнь крона», яка вийшла у 1974 році, вже почалася здесь, в роздумах над підсумком першого десятиліття в поезії. Ця книга складена з двох розділів — «Подих доби» та «Подорожник», вивірила поета на життєспроможність і это координаты сучасності, і это координаты історії. За неї это 1976p. І. Драч удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

Мы поета є наскрізна внутрішня тему яка пронизує і zu ‘ єднує все творене ему, — оте горіння, палання это спразі людяності і краси, і змоги, що на нього вже сказал, ще в першій серйозній роботі о І творчість. Драча — передмові Л. Новиченка до «Соняшника». Звучить ця тема і в гостро драматичній тональності (назвемо, крім читать «Ніж у сонці» та «на Смерть Шевченка», драматичні поеми «Дума о Вчителя» е «Зоря і смерть Пабло Неруди»), і это мажорно-вибуховій, як у вірші «Небо моїх надій», що відкриває і першу збірку, і период «Дихаю Леніним» у книзі «Уже джерел», і збірку вибраного «Сонце і слово» (1978)

Чергова книжки російською мовою «Green gate» (М., 1980) в 1983р. відзначена Державною премією СРСР. «Зелена брама» мы вірші, який дал назву книзі, — це умовний образ, применять это життя і виходу, початок і кінець.

Цифровой резонансу набули драматичні поеми І. Драча «Дума о Вчителя», «Соловейко-Сольвейг» і «Зоря і смерть Пабло Неруди», що зу ‘ был спочатку в різних книги, а потім видані збіркою («Драматичні поеми», 1982).

І. Драч працює в багатьох напрямах. Він видає кіноповісті «Криниця для спраглих» та «Іду до тебе» (1970), можна додати до них і поему для кіно «Київський оберіг» та кіноповість «Київська фантазія на тему дикої троянди-шипшини» (обидва твори — збірці «Київський оберіг», 1983). Також І. Драч активно виступає в галузі літературно-мистецької критики.

Творчість І. Драча набула широкої популярності і в нашій країні, і это зарубіжжі. Його поезії відомі в перекладах на російську (кілька окремих видань), білоруську, азербайджанську, латиську, молдавську, польську, чеську, німецьку та інші мови, і кількість перекладних видань зростає.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Обсуждение закрыто.